МОРУ́ХА, ХИ,
Мору́ха, хи, ж. Грибъ дождевикъ. Харьк. у. См. Морюха.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 446.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
МО́РХЛИЙ, А, Е. →← МОРУ́ГИЙ, А, Е.